Воно 2

Як і передбачав фінал першого фільму, діти, які вирвалися з лап злісного клоуна Пеннівайза влітку 1989 року, через 27 років знову опинилися в Деррі, штат Мен, щоб знову битися з ним. Всі вони розійшлися в різні боки і прожили абсолютно різні життя, і, представляючи нам цих героїв вже дорослими, Мускетті робить кілька чудових переходів, плавних і винахідливих. Але повернення в їх, здавалося б, ідилічне містечко миттєво відроджує їхні старі ритми і відносини. Майк Хенлон - єдиний з усіх, хто залишився в Деррі; він самозваний історик і той, хто робить доленосні телефонні дзвінки, щоб зібрати своїх старих друзів, коли Пеннівайз з'являється знову. Білл став романістом, чия остання книга адаптується в фільм - один з декількох мета-фрагментів, розкиданих по всьому фільму. Беверлі, яка пережила контрольовані, жорстокі відносини зі своїм батьком, тепер знаходиться в контрольованих, жорстоких відносинах зі своїм чоловіком. Річі - міцний питущий, балакучий без угаву стендап-комік, такий же уїдливий, як і завжди. Едді залишається невротичним іпохондриком, одруженим на жінці, яка виглядає і звучить дуже схоже на його матір-душительку. А Бен, який був і поетом, і мозком групи, скинув свій дитячий жир і перетворився на симпатичного, багатого архітектора. В іншому, визначальною рисою його характеру є таємне кохання до Беверлі майже через три десятиліття; це стає трохи втомливим.